Фемінність у сучасній моді більше не прагне бути ані бездоганною, ані чітко окресленою. Вона балансує між силою й крихкістю, пам’яттю й бунтом, тілесністю та примарністю. 

У світі Simone Rocha це набуває майже матеріальної форми. Видовищні об’єми, нетривіальні поєднання, глибока чуттєвість і безперервне переосмислення культурно знецінених романтичних естетик стають маніфестом про присутність, силу і необмеженість проявів жінки сьогодні.

Подарунок для себе

Колекція Simone Rocha Spring/Summer 2026 вразила своєю святковістю. Випадково: в інтервʼю журналу AnOther дизайнерка зауважила, що не думала про важливу дату. Втім, вона, – ювілейна, тридцята колекція, – стала одою 15-річчя бренду.

Я хотіла, аби колекція відчувалась, як подарунок, – сказала Роша. – Так, наче вам подарували букет.

Ідея зародилась ще два роки тому, коли Сімон робила кутюрну колекцію для Jean Paul Gaultier. Основа – есенція haute couture 50-х років. Часу, коли дизайнери робили замовницям пропозицію: не просто образ, а речі, що вписуються саме в їх стиль життя.

Подарунок виявився розкішним. Вбрання Сімон Роша завжди вписувались в цей концепт, бездоганно зливаючись з реальним повсякденним життям шанувальниць. А сезон SS’26 не став виключенням: обʼємні квіти, мереживні сукні та силуети, що нагадують декадентнські robes de style 20-х, створені для вільної духом, сучасної та сміливої в своїй ніжності жінки.

Емоційне тіло прекрасного

Сімон завжди творить від себе. Глибоке розуміння і переосмислення досвіду буття жінкою, його обʼємності, багатоманітності – те, що робить її речі бажаними і впізнаваними.

Але феномену субверсивної жіночності, – так називають унікальну естетику дизайнерки, – могло б не відбутися. В інтервʼю Wallpaper Роша розказала: вона не збиралась вчитися моді, хоч з раннього віку проводила багато часу в студії свого батька, дизайнера Джона Роша. 

Під час навчання в Національному коледжі мистецтв та дизайну в Дубліні, її вмовили взяти модуль для модельʼєрів. В його рамках Сімон вирішила створити проєкт на основі уніформ медсестер: взявши за основу вінтажні чепці та перетворивши їх конструкцію на спідницю. 

Завдяки цьому я зрозуміла, що можу передавати емоції через одяг, – поділилась вона.

Тема емоцій в її роботах є головною. Так само – використання історичних референсів та фасонів. На перетині цих векторів, підсилених креативним генієм та футуристичною візією мисткині, народжується її самобутній і унікальний стиль. Ефектний настільки, що одразу після випуску з Central Saint Martins в 2010 році, Роша запросили представити колекцію на London Fashion Week.

British Vogue May 2011

Життєздатність неповторного творчого почерку Simone Rocha глянець описує, наче казку: вона просто взяла і пережила роки, за які інші візуально виразні, не підпорядковані мейнстрімним естетикам бренди згасають. Реальність цієї історії не позбавлена краси, – Сімон бачить її в предметах, місцях, почуттях, – проте заснована на силі, сміливості та наполегливості. 

Коли я приїхала здобувати ступінь магістра в Saint Martins, я думала, що знаю, куди іду. Я була зацікавлена і вмотивована, зрощена двома культурами [її батьки переїхали до Ірландії із Гонконгу], захоплена ідеями фемінності та сторітелігном  – поділилась Роша в інтервʼю Observer. – Проте професорка Луїза Вілсон [легендарна викладачка, що значною мірою вплинула на карʼєру Александра Макквіна та Фібі Файло] вже бачила таких «обізнаних».

За її настановами юна дизайнерка вчилась дивитись на все під іншим кутом, шукати натхнення в неочікуваних місцях, а красу – в неочевидних формах та проявах. Вілсон наполягала: завжди кидай виклик собі. Сімон дослухалась. Цим підсилювала власну креативну цікавість, рішучість та оптимізм. 

Я завжди такою була. Невгамовною. Нетерплячою. Це не привід пишатись, але добре в роботі. Чим більше я роблю, тим більше отримую стимулу продовжувати. Обожнюю це, – зізнається Роша.

Її захоплення власною справою відчувається в кожному виробі і деталі. Сильна емоційна складова також присутня: незалежно від колекції, ідеї та форми, дизайни пробуджують щось надзвичайне, відчутне і невловиме. 

Брендові речі та образи Simone Rocha незмінно говорять про нюансність, багатоманітність і безстрашність бутності жінкою у неідальному, бурхливому світі.

Жіночність без єдиного виміру

Крім вираженої фемінності сукні Сімон Роша та інші вироби її авторства захоплюють фантазійною тендітністю та наївністю. Вага, що її несе ескапічна і напрочуд земна, підхоплена з реалій життя романтика, створює приємну напругу. Вона ж дарує звільнення, відчуття власної сили і ніби надає форми ідентичності тих, хто носить колекції бренду. 

В цьому чар моди, – наголошує дизайнерка. – Мода фізична, людиноцентрична, функціональна. Потрібно мати можливість просунути голову в виріз і, знаєте, жити в одягненій речі. 

Прагматичний комфорт на перший погляд непрактичних, дещо театральних в скульптурній мрійливості та ностальгії вбрань – те, чому вироби бренду обирають не лише для червоних доріжок та великих івентів. Їх носять дуже різні жінки, перекладаючи чарівну мову кодів Simone Rocha на особистий меседж.

Гра з обʼємами, контраданс ніжності і брутальності, тиха щемкість, виразний драматизм і делікатність, невагомість, що спирається на абсолютне заземлення Роша називає тим, що дає відчуття захищеності. Для неї вкорінення пишних силуетів за допомогою важких броґів було способом відчути себе невразливою. 

Жіночність не має бути виключно вразливою та мʼякою. Вона має бути міцною, потужною, з внутрішнім стрижнем – зазначає Роша.

Основні коди і наративи яскраво проявляється не лише в монобрендових лінійках: творчі співпраці з Jean Paul Gaultier, H&M, Moncler, Crocs, Adidas демонструють багату палітру відтінків ДНК бренду. Та вкотре підкреслюють: жіночність дуже і дуже різна.

Я завжди прагну, щоб мої речі інтегрувались в стиль та персоналіті, – говорить Сімон.

Це прагнення справджується на дивовижу легко. Рейчел Тешджіан з Harpers Bazaar пише: прозорий сліп-дрес бренду доповнюється класичною сорочкою та брюками або ж – грайливими панталонами та блискучим бралетом грубої вʼязки. Будь-яка річ може бути як стриманою, так звабливою. Все залежить від стилізації. 

Універсальність підкреслено романтичних, жіночних фасонів ставить Simone Rocha в один ряд з Prada, Rick Owens або Maison Margiela. Бренд виходить за межі суто естетичного наративу, перетворюючись на епіцентр культури і самостійний засіб комунікації із зовнішнім світом. 

Мода є відображенням часу, – зазначає Сімон. – А ми живемо в дуже своєрідні часи.

Тонке відчуття цайтгайсту дає світові не просто черговий модний геній. Завдяки тому, як туфлі Simone Rocha або будь-які інші вироби подають тему жіночності, «типово жіночі» естетики та деталі, – квіти, лелітки, пишні спідниці, мереживо, перли, банти, – стають вагомими, статусними та прийнятними. А її робота із матеріалами, формами та фактурами, і можливість творити власний наратив стилю маніфестує в реальність ефемерне, індивідуалістичне поняття: сучасна жіночність. Бо потрапляє в саме серце, у відчуття, у бажання. І повну свободу інтерпретації.