Світ, де комерція витісняє гуманність, потребує чогось справжньо щирого. 

Jacquemus щосезону підкорює серця ідеями прямодушності, естетики та самовираження, що створюють нову, красиву, життєздатну реальність.

Перші рядки

Коли девʼятирічна дитина з невеличкого французького селища пише Жан-Полю Готьє з пропозицією найняти її стилістом, стає зрозуміло: вона зростала в любові. Так само ця любов відчувається в речах, створених дизайнером-вундеркіндом. І у тому, як дорослий Симон Порт Жакмюс підходить до справи свого життя. 

«Він не боїться проявлятись», — говорить про нього Ламія Лага, подруга і дизайнерка, яка була однією з перших співробітниць Jacquemus. — «Він абсолютно впевнений в собі. Не зверхньо, а «я просто це зроблю».

Кращого опису годі шукати. Адже міцна опора на себе, домінантна цінність автентичності, потужна візія і любов в множинності її проявів є тим, що робить бренд таким особливим. І ставить його в один ряд з великими Домами моди.

Підґрунтя — сонячний Прованс, тамтешній стиль життя та родина. 

Батьки Симона Порта були простими людьми. Тримали ферму, вирощували городину та продавали її. Зокрема при дорозі: дизайнер завжди згадує, як намагався застилізувати ятку, аби вона виглядала більш привабливо та естетично. 

Ще частіше він пригадує те, наскільки теплим та підтримуючим було середовище його зростання. Якою сміливою була його мама, — аж до публічного виходу у спідниці з лляної штори та шнурків від кедів Converse, яку Жакмюс створив, коли йому було сім, — і як її образ є незмінним джерелом натхнення. Тою, завдяки кому Jacquemus відбувся, як бренд.

Втім, він також відбувся через трагедію.

Майбутній дизайнер з малих літ любив свою батьківщину. Та мріяв податися до Парижу, вивчати моду. В вісімнадцятирічному віці він втілив бажання в життя і вступив до найстарішої в світі фешн-школи ESMOD. А за кілька місяців покинув її через загибель матері у автотрощі.

Втрата вдарила усвідомленням: життя надто коротке, щоб чекати. Тож юнак відкрив власний бренд. Jacquemus — дівоче прізвище мами.

З того часу і до сьогодні Симона Порта підтримує рідна бабуся по материнській лінії. Лілін часто буває на показах дизайнера і є обличчям кількох кампейнів.

У всіх на вустах

Офіційно Jacquemus народився як бренд в 2009 році. Та перша колекція вийшла, — на дефіле в порожньому басейні, — лише в 2013. 

Дизайнер-самоук запустив лейбл сам. Не «по книжці» (диплом, інтернатура у великих та знаменитих, старт лише з відчуттям того, що є сили і простір), а по відчуттю. І витонченому мистецтву інста-маркетингу.

Все почалося зі створення акаунту, що зображав безшелесне щастя, сонцесяйну, безтурботну звабливість та відверті автопортрети.

«Я не мав коштів, щоб робити багато і якісно, тому сторітелінг мав бути сильніше», — зізнався Симон Порт в одному інтервʼю Vogue. 

Ще сильнішою була підтримка друзів та небайдужих. Друг дитинства Маріон Амадео (нині права рука дизайнера), інфлюєнсерка Жанна Дамаш, підліткова дружба з якою почалась з переписок та відосиків в Tumblur, вже згадана Ламія Лага, фотограф П'єр-Анж Карлотті, який нерозривно співпрацює з брендом понад 11 років.

Всі вони, — а також люди з картонками на постановочному страйку «We want Jacquemus!» в розпал Паризького тижня моди 2011, фото-влоги про роботу продавцем в бутіку Comme des Garçons та поїздки в Мальмор до бабусі, селфі з їжею, — привертали увагу. Пробуджували емоції. Та закохували у бренд настільки, що вже в 2014 році його носила Ріанна.

Справжній бестселлер

Зірковий статус Жакмюс здобув в 2018. Колекція SS’18 з промовистим тайтлом «La Bombe» пройшла в Музеї Пікассо (там же відбувся показ FW’26 «Le Palmier»). 

Ідея яскравої, вільної духом жінки транслювалась в принадно задрапійованих сукнях, — сукню-сорочку «Bahia» носили всі it-girls, включно з Роузі Гантінгтон Вайтлі, Кендалл Дженнер, Есте Хаїм та ін., — вишуканих босоніжках та мікро-сумках. 

Крихітки «Le Chiquito» стали найобговорюванішим аксесуаром десятилітя. Вони ж дали старт низці іконічних моделей: звабливій «Le Bisou», культовій «Le Bambino», геометричним «Le Sac Rond» та його витонченому двійнику «Ovalo». А тепер — ще й стримано-жіночній «Le Valérie», названій на честь матері Симона-Порта.

Продовження історії

Жакмюс не лише приніс радість, відчуття новизни та світла в серйозну, схильну до снобізму та масок індустрію. Він змінював її, задаючи маркетингові та комунікаційні тренди, поєднуючи жіночі та чоловічі лінійки в один показ, надихаючи всіх пишатися походженням, творити та бути собою.

Шлях з 19 в 36 змінив його: сьогодні Jacquemus більш спокійний, виважений та практичний. Це не означає, що зник фан і віральність. Просто перспектива переключилася з одномоментного хайпу на те, що не втратить на актуальності з плином часу і зміною трендів. 

Історія, що почалась серед полів у Провансі, має тривати так само, як образ цього земного раю. Підсилена сімейними цінностями, щирістю та теплом почуттів, вона червоною ниткою протягнеться в вічність естетики, краси та захоплення.